В контексті походження Руси є декілька основних теорій:
1. Норманська теорія: її автори Ґотфрід-Зіґфрід Баєр і Ґерхард-Фрідріх Міллер. Під норманами слід розуміти жителів середньовічної Скандинавії. Вона стверджує, що Київська Русь була заснована скандинавськими варягами, які прийшли на східні землі, зокрема через торговельні шляхи, і зіграли ключову роль у політичній консолідації та утворенні державності серед східних слов’ян. Згідно з цією теорією, варяги не лише встановили контроль над місцевим населенням, а й залучили його до міжнародної торгівлі, сприяючи таким чином розвитку і зростанню Київської Русі.
2. Автохонна (антинорманська) теорія: один з її авторів Петро Толочкою. Ця теорія виникла як заперечення норманської теорії і має багато прихильників серед українських, російських, та білоруських істориків. Вона стверджує, що формування Київської Русі було результатом внутрішнього процесу розвитку східнослов’янських племен без значного впливу ззовні. Прихильники цієї теорії зазвичай підкреслюють роль місцевого населення в створенні політичних, соціальних, і економічних структур, які лягли в основу державності. Адже варяги очолили слов’янську протодержаву, яка на той час пройшла вже довгий шлях розвитку, і поступово асимілювались в слов’янському морі.
3. Хозарська теорія: один з авторів Омелян Пріцак. Хозари — це тюркомовний народ, який утворив потужне державне утворення, відоме як Хозарський каганат, який існував приблизно з VII по X століття. Їхня територія розташовувалася на теренах сучасної Південно-Східної Європи та Західної Азії, зокрема в регіоні між Північним Кавказом, Нижнім Поволжям та північними берегами Чорного моря. Хозарський каганат відіграв важливу роль у торгівлі між Східною Європою, Близьким Сходом та Азією, діючи як посередник у торговельних шляхах, що проходили через їхні землі. За цією теорією Київська Русь розвинулася з Хозарського каганату, що переросло в існування теоретичної держави під назвою Руський каганат. Також в цьому контексті є гіпотеза про походження герба Володимира тризуба від хозарської тамги.
Отже, розглянемо наявні факти, щоб перевірити згадані теорії:
1) В Повісті минулих літ є недвозначне посилання на “русь” як народність варягів.
Пішли вони за море до варягів, до русі. Бо так звали тих варягів — русь, як ото одні звуться свеями, а другі — норманами, англами, інші — готами, — отак і ці.
http://litopys.org.ua/litop/lit02.htm
Ось що писав Перський географ Гардізі, що вказує на русь як неслов’ян:
Оці люди (русь) постійно нападають на кораблях на слов’ян, захоплюють слов’ян, обертають в рабів, відводять в Хозарію і в Булгар і там продають.
Отже, маємо посилання групу вікінгів або варягів. Варяги виникли як стан всередині скандинавського суспільства. Їх основними заняттями були грабіжницькі напади, торговельно-військові кампанії та робота найманцями. Варяги були групою, яка охоплювала різні етноси в тому числі норманів, шведів, англійців, готів тощо.
2) Етимологічно слово “Русь” вважається запозиченням з фінського Ruotsi («Швеція»).
Щодо походження слова Русь/Руоці є дві теорії, які не виключають одна одну. Воно або походить безпосередньо від давньоскандинавського rōþer (róðr), що стосувалося веслування, збору з флоту тощо, або походить від цього терміна через Rōþin, давнішу назву шведського прибережного регіону Roslagen, тобто можливої прабатьківщини русів. В районі поселення Roslagen було знайдено багато монет та предметів торгівлі з Близького Сходу, що очевидно було завезено через шлях по Волзі. Так само арабські монети — дирхеми — були досить розповсюджені в Київській Русі.
3) В угодах Русі з Візантією ми також бачимо велику кількість скандинавських та германських імен:
Договір 907 року
Укладено з боку Русі: Карл, Фарлоф, Велмуд, Рулав и Стемід
Договір 911 року
Укладено з боку Русі: князем Олегом і підлеглими йому світлими і великими князями і великими боярами, яких представляли 15 послів: Карл, Інегельд, Фарлаф, Веремуд, Рулав, Гуди, Руалд, Карн, Фрелав, Руар, Актеву, Труан, Лідул, Фост, Стемід.
Договір 944 року
Укладено з боку Русі: Івор, посол Ігоря, великого князя руського, й інші посли: Вуєфаст — Святослава, сина Ігоревого, Іскусев — Ольги-княгині, Слуди — Ігоря, племінника Ігоревого, | Уліб — Володиславів, Каніцар — Предславин; Шигоберн — Сфандри, жони Улібової, Прастен — Турдів, Лібіар — Фостів, Грім — Сфірків, Прастен — Якуна, племінника Ігоревого; Кари — Тудків, Каршев — Тудорів, Єгрі — Єрлісків, Воїст — Воїків, Істр — Яміндів, Прастен — Бернів, Ятвяг — Гунарів, Шібрід — Алданів, Кол — Клеків, Стеггі — Єтонів, Сфірка — [……?], Алвад — Гудів, Фудрі — Тулбів, Мутор — Утінів; купці: Адун, Адолб, Ангівлад, Уліб, Фрутан, Гомол, Куці, Єміг, Турбрід, Фурстен, Бруни, Роальд, Гунастр, Фрастен, Інгельд, Турберн і другий Турберн, Уліб, Турбен, Мони, Руальд, Свен, Стір, Алдан, Тілій, Апубкар, Свен, Вузелів, і Сенько-бирич
Договір 971 року
Згідно з другою угодою, що відбулась при Святославі, великому князеві руському, і при Свенельді
4) Імена князів та їх дружин демонструють велику кількість скандинавських та германських імен.
Перші дружини Володимира Великого мали скандинавське походження: Олова, Рогнеда, Малфріда
Ярослава Мудрого і його дружина Інгігерда
Ізяслав Ярославович і його дружина Гертруда Польська
Святослав Ярославович і його дружина Ода Штаденська
Володимир Мономах і його дружина Гіта Вессекська
Мстислав Великий і його дружина Христина Шведська
Серед нащадків Володимира присутні імена Інгвар та Рюрик.
Існує також теорія, що перші князі мали скандинавські імена, які були слов’янізовані — Олег (Гельґу), Ігор (Інґварр), Ольга (Гельґа), Святослав (Свейнолд), Володимир (Вальдамарр), Ярослав (Яріслейф).
Поступово з поширенням християнства починають переважати імена грецькі та римські.
5) Археологічні знахідки
Присутність скандинавів на територіях східних слов’ян доведена археологічними розкопками. Центри скандинав були від Старої Ладоги до Чернігівщини.
На території України є дуже багато знахідок варязьких поховань, знайдено зброю, предмети биту та культури які відносяться до скандинавських народів, до вікінгів. Також знайдені кургани зі скелетами які відносяться до скандинавського типу за статурою.
Щодо археологічних знахідок варязьких предметів нижче наведені декілька прикладів:
https://localhistory.org.ua/texts/statti/sim-variazkikh-znakhidok-v-ukrayini
6) Лінгвістичні запозичення в слов’янських мовах:
Загальні назви варяги, акула, холм, ярус, колбяги, гридь, тивун, вира, стяг, якір, ябедник (старе значення — «чиновник»), голбець, щогла, вить рос. кнут («батіг») тощо.
Отже, існує велика кількість фактів, які підверджують скандинавське походження русів. Також на думку Андрія Залізняка, сучасний науковий консенсус скоріш каже про те, що незалежно від того, як було утворене слово «русь», спочатку воно означало тільки норманів і прийшло до східних слов’ян з давньоскандинавської мови, а тільки потім з норманської еліти поширилося на весь народ
Ukrainian 
English