В першу чергу звернемось до літописних джерел:
Київський літопис 1187 (за Іпатіївським списком), оповідаючи про смерть переяславського князя Володимира Глібовича, під час походу на половців, каже що «за ним же Україна багато потужила».
http://litopys.org.ua/litop/lit21.htm
У Галицько-Волинському літописі, під 1213, записано, що князь Данило «забрав Берестій, і Угровськ, і Верещин, і Столп’є, і Комов, і всю Україну».
http://litopys.org.ua/litop/lit22.htm
Під 1266 є перша згадка українців в контексті порятунку жителів Холма «тому що вість їм подали були ляхи-україняни».
http://litopys.org.ua/litop/lit25.htm
Існують різні трактування слова «Україна» у цих літописах. Так, історик Олександр Палій вважає, що слово було простим синонімом слів «князівство», «земля». Схожої ж думки дотримується академік НАН України Григорій Півторак:
«Найвірогіднішою й найпереконливішою слід вважати версію, яка пов’язує назву Україна зі словами край, країна.»
В контексті порубіжжя “України” використовувались скоріше для того, щоб відрізнити українців, які граничили з іншими етносами.
Один з найпоширеніших міфів є те, що слово Україна позначає окраїну, що також легко спростовується лінгвістами. Адже префікси у-/в- та о- мають абсолютно різне походження та значення в праслов’янській мові. А в оригінальному правописі літописів “оу” використовувався для позначення звуку “у”, що було калькою з грецької мови.
В додатку відео від каналу “Твоя підпільна гуманітарка” з більш детальним аналізом літописів.
Але слово окраїна та Україна застосовується в деяких випадках одночасно. Цікаво чому? Розглянемо на прикладах нижче.
Коли слово Україна вперше з’являється на картах?
Перша згадка в радзівіллівській мапі (1613) створена нідерландським картографом Гесселем Ґеррітцем
Карти Боплана (Guillaume Levasseur de Beauplan)
* Українська географічна карта (1639)
* Генеральна карта України (1648)
Гійом Боплан також написав книгу під назвою «Опис України кількох провінцій королівства польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансильванії разом з їхніми звичаями, способом життя і ведення воєн, сіра де Боплана в Руані, у Жана Кайуе, при королівському дворі»
Карта Сансона (Guillaume Sanson) Козацької України (Країна козаків) (1674)
Карта «Білої Русі або Московії» француза Юбера Жайо (1685). Наддіпрянщина показана як «Україна (Vkraina) або край козаків». На схід від неї, між Воронезьким (Worotin) і Рязанським (Rezan) князівствами, вказано «Окраіну» (Okraina), що відповідає землям донських козаків.
Карта «Європейської Татарії або Малої Татарії» італійця Джакомо Кантеллі да Віньола (1688)
Карта Східної Європи італійця Вінченцо Марія Коронеллі (1690). Правобержжя і Лівобережжя з Києвом позначені як VKRAINE ou PAYS DES COSAQUES (Україна або Країна козаків); Слово OKRAINA (Окраіна) вжито стосовно Задоння і Рязані — московського порубіжжя
І на завершення у випуску лондонської газети «The London Gazette» від 8-11 жовтня 1737 року на першій шпальті є згадка про місто Бахмут, на території України, що дає підстави досліднику В. Ільченку інтерпретувати цей факт для визначення східних українських кордонів.
https://www.thegazette.co.uk/London/issue/7643/page/1
Ілюстрація: Ukrania quae et Terra Cossaccorum (1720). Johann Baptist Homann.
Ukrainian 
English 
_Together_with_its_Neighboring_Provinces_WDL79.png?fbclid=IwAR2sVi-UYETaib8eNlZcdKwQjBdM4JzgU4NAQEjUwP2K4Ba09afoTH8foFU_aem_AZzP2_eTWVEq4T4zAEdAmD8GXcADaFfd0qH-XduNxAzq0wrRv3tGkxIshR6vrLBHT9P2irifAJa_jx_kBsLCmu08){kind=link}
.jpg){kind=link}